Глава 1. Про програмістів

Я завжди вважав, що краще за все починати книгу з тих речей які ти краще за все знаєшь і розумієш. Але що перше бачить звичайна людина коли чує «IT»? Зазвичай, перш за все ми бачимо таких орлів в окулярах, які просіжують свою п’яту точку цілими днями перед компьютером, дивлячись в монітор виглядуючи в блимаючих символах картинки, як Танк з «Матриця». А як сів писати, то зрозумів, що описати постать программіста надзвичайно складно.

Ось, для людини, яка, наприклад, не працює сантехніком дуже легко описати усіх сантехніків світу: іноді пиячить, доброзичливий, знає дуже багато історій, не дуже охайний, і зовсім нікого і нічого не боїться. Тай це, певно, була одна з найперших професій, кіно про яку багато хто з нас знайшов в батьків на касеті.

Або ж поговоримо про водієв таксі: це люди з найкраще розвинутими аналітичними здібностями, політики від Бога, прекрасно водять машину, мають унікальну можливіть виживати в умовах повністю відсутнього комфорту і курити все що випускає дим.

Але, швидше за все і серед сантехніків, і серед таксистів є велика кількість людей, які захоплюються мистецтвом, архітектурою чи плетінням макраме. А ще вони можуть бути дуже адекватними, не пити, прибирати в своїй машині і не розмірковувати про політику (ладно, тут перегнув, зізнаюся).

Найпростіше сказати — програмісти, вони як таксисти, або сантехніки. Ось тільки в комп’ютері цілий день колупаються. Що унікального? Так зовсім нічого. Крім величезної кількості міфів навколо цієї професії. Ні, серйозно, ось тільки останнім часом, особливо у нас в країні, виникло фактів:
* IT сфера приносить 3 відсотки ВВП країни
* На тендітних плечах програмістів — до майбутнього країни!
* Тільки баги зупинять нас!

Ну ось ви чули, щоб стільки уваги звертали до представників більш скромних професій? Там, до операторів ткацького верстата, або ж керівникам дитячих хорів.

Що цікаво, IT сфера, вона ж не складається тільки з програмістів! Є ще тестувальники, дизайнери, проектні менеджера, бізнес аналітики, архітектори, і ще безліч професій, про які самі програмісти не завжди здогадуються. Обличчям ж IT вибрали чомусь нас — програмістів. Варто зауважити, що самі програмісти не дуже полюбляють, коли їх називають програмістами, їм все ж ближче звання — інженер. І не дай Бог вам назвати програміста — кодером. Цим ви покажете, що зовсім не поважаєте його роботу, знання, і навіть його руки злегка кривуваті.

Якось так вже вийшло, що тисячі програмістів нашої країни раптово перетворилися з «Чого ти цілий день там в комп’ютері сидиш, йди вже з хлопцями погуляй!» В предмет заздрості до професії у тих ж самих хлопців. Будь-яке планування, прийняття рішення або ж просто розмова про ціни в магазині дуже часто закінчується зітханням із словами: «А, ти ж айтішник, у тебе то все простіше!».

І насправді, сидять такі програмісти, оповиті міфами як боги скандинавські, і по-чесному живуть в своєму світі, якому рідко відомі проблеми простих смертних. Суть проста — у більшості зарплати прив’язані до курсу долара, тому, коли у нас в країні курс долара збільшився в три рази, більшість подумало: «О, круто! Тепер в три рази більше гривень ». І ніхто особливо зростання цін не помітив. Скорішь, навіть не так — помітили, поплакалися, але для кишені це не стало випробуванням, як для представників професій, зарплата яких до долара прив’язана хіба що купівлею доларів якщо щось залишилось.

Жінки чомусь вважають, що програмісти загалом чоловіки. Хоч це і не так, тому, як і зараз, і навіть 50 — 70 років тому жінок-програмістів вистачало, і програмували вони не гірше ніж чоловіки. З часом навіть була написана стаття про одруження на програмістах. При чому, від жінки з IT. Так ось, там програмісти оцінюються з точки зору зовнішності і наскільки гарні вони в ліжку, в розріхі технологій якими вони заробляють на життя. З тією швидкістю, з якою в нашій сфері з’являються технології, боюся, що блогерша може стертися, намагаючись тримати свою базу даних в оновленому стані.

Але навіть з такою славою, ми знаходимося далеко не на першому місці в топі жіночих фантазій. Дружина юриста, артиста, фінансиста або депутата звучить набагато ефектніше, ніж дружина програміста. Тому в рейтингу найзавидніших наречених ми посідаємо шикарне місце десь між вантажником і «головне, щоб не пив». Про жінок ми поговоримо пізніше, відразу після глави про котів.

Що добре в світі програмістів — так це те, що в нас ще не вмерла романтика вибору професії. Можливо, тому що сфера молода, а можливо, ми цей романтизм утримуємо і не дамо йому померти. Ми справді віримо, що люди повинні вибирати професію програміста тільки за покликом серця. Звичайно, в професії дуже багато людей, які туди потрапили, не тому що їм дуже цікаво цілий день сидіти біля монітора, длубаючись в хитросплетінні покажчиків на ту чи іншу область пам’яті або гризучи ненависний CSS. Є люди, які прийшли сюди тому що батьки сказали, чи вони захотіли трохи більше грошей, ніж вони б отримували, працюючи в іншому місці. Це їхня справа, і вони можливо полюблять цю професію, а можливо і ні. І це не робить їх поганими професіоналами, іноді прагматичний і холоднокровний підхід набагато краще, ніж божевільні ідеї IT-романтика. Але все ж, в світі IT дуже багато людей, які дійсно вважають IT справою всього свого життя, і вони дійсно не ходять на роботу. Вони ходять в місце, де тепло, безкоштовний чай і не смачна кава, і величезна кількість людей, які так само, як і вони, не прийшли на роботу. Вони так живуть, вони дійсно переживають за проект, на якому вони працюють, як за власний. Вони готові сидіти довше і приходити раніше, тільки щоб спринт закінчився вчасно, і щоб все заплановане працювало. І по дорозі додому, швидше за все, вони не думають про те, що ж з’їсти, а думають про те як ж прискорити цей шматок коду, тому що екран мерехтить. Багато разів в моєму житті мені снилося вирішення проблеми, над якою я бився тиждень. Одного разу мені навіть наснилось, як я вирішую цю проблему, тому прокинувшись з почуттям виконаного обов’язку, я перше, що зробив на роботі, закрив баг в тест трекінг системі і звичайно в результаті отримав наганяй від нашого тестувальника.

І не треба мені ось тикати, що програмісти скиглії, трактори заводять, що не патріоти, і взагалі — розкуркулювати їх пора (тру сторі виникла в одному з діалогів) — про це все ми поговоримо. А поки — спасибі, що подужали першу главу. Далі я й сам не впевнений як воно піде, але будемо бачити:)

Глава 1. Про програмістів: 3 комментария

  1. yuriychulovskyy

    «в рейтингу найзавидніших наречених ми посідаємо шикарне місце десь між вантажником і «головне, щоб не пив»» — це круто 🙂
    Може стати крилатою фразою 🙂

    Нравится

Добавить комментарий

Заполните поля или щелкните по значку, чтобы оставить свой комментарий:

Логотип WordPress.com

Для комментария используется ваша учётная запись WordPress.com. Выход / Изменить )

Фотография Twitter

Для комментария используется ваша учётная запись Twitter. Выход / Изменить )

Фотография Facebook

Для комментария используется ваша учётная запись Facebook. Выход / Изменить )

Google+ photo

Для комментария используется ваша учётная запись Google+. Выход / Изменить )

Connecting to %s